ДЕНЬ ВАНДАЛІЗМУ

Про розстріл невинних жителів сіл Перв’ятич і Спасова

Ця стаття написана на основі спогаду очевидців сіл Перв'ятич і Спасова Петра Івановича Віри, Петра Семеновича Троця та інших.
Віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР припинив мирну працю населення. 22 червня 1941 року, в перший день війни, німецька армія зламала опір прикордонних радянських військ і з містечка Тартакова наблизився до села Перв'ятичі німецький загін. Та несподівано він був затриманий пострілами з тінистої липи — солдатом Червоної Армії. Від пострілу загинув фашистський офіцер, а червоноармійця убили німці.
Фашисти, ніби оскаженіли. Військовий загін увірвався в село Перв'ятичі і вчинив кроваву розправу над мирним населенням. Загарбники розстрілювали переважно чоловіків. Цього дня були убиті громадяни на присілку Мельники: Гнат Данилович Іванчук, Василь Несторович Пасіка, Марія Антонівна Щудло, Левко Іванович Мельник. На присілку Бляхарка загинули; Василь Мартинович Семенюк, Ганна Яківна Семенюк, дружина Василя, була поранена і згодом померла, Петро Васильович Семенюк, син Василя, Володимир Семенюк, син Василя, був поранений, лікувався і нині працює шофером в колгоспі імені газети «Правда».
В історії села не було такого спрямованого геноциду, який здійснювали зайди-чужоземці. В селі були убиті: Василь Степанович Дещаківський, Тимофій Сафатович Росаловський (пригорнув до грудей малого сина). Німецький солдат убив батька і поранив сина Богдана, який вилікувався і нині працює шофером в Червонограді, Андрій Іванович Братко, Тома Гнатович Дінець, Юзек Касперович Важоха, Іван Павлович Бузікевич (мешканець с. Спасова), Кароль Шмідт, коваль (взнавши, що загиблий німецької національності, у вбивць знайшлося співчуття до нього), Василь Іванович Мерко, Степан Володимирович Островський. Степан Михайлович Плетінка (тримав на руках дочку Меланію. Куля фашиста прошила горло Степана і він згодом помер), Семен Іванович Дещиця помер від поранення.
В селі Спасові були убиті: Ілько Левкович Кондратюк, житель села Спасова, Сава Іванович Пішак й Іван Ковальчук — мешканці села Перв'ятич.
Командування карального загону надвечір зібрало усіх чоловіків с. Перв'ятич віком від 16 років і замкнуло їх в церкві. У важкій, гнітючій тиші «довгою» була червнева ніч для ув'язнених. Наступного дня, в понеділок рано живим ланцюгом жінки і діти оточили церкву, наповнену приреченими.
Священик, парох с. Спасів і Перв'ятич К.Давидович в розмові з командиром загону переконав, що замкнені в церкві громадяни непричетні до вбивства їхнього офіцера. Після переговорів німецька сторона звільнила ув'язнених з церкви заложників, з умовою, щоб всі вони розійшлися додому і через 15 хвилин з'явилися з лопатами на ремонт дороги в напрямку від села до лісу.
У злочинних задумах командира дозрів зловісний план: після ремонту дороги приречені громадяни повинні викопати яму, яка буде їхньою спільною могилою.
Однак під час ремонту дороги прибув зв'язковий від командування з міста Кристинополя (нині Червоноград) і оголосив наказ про те, що постріл в німецьку колону зробив солдат Червоної Армії. Стосовно до наказу інтерновані громадяни були звільнені.
З гіркотою і болем в душі священик К. Давидович з скорбним реквіємом похоронив жертви геноциду і в глибокому громадському траурі через кілька днів помер.
І так почався «новий порядок» в Європі для населення, яке опинилось під чорним крилом фашистської окупації. Солдати фашистської армії з піднесеним настроєм знищували населення в загарбаних територіях, обпалених вогнем.
Великої шкоди зазнав наш народ в роки Великої Вітчизняної війни. На тимчасово окупованій гітлерівцями території Львівщини загинуло 680 тисяч мирних жителів, 182 тисячі військовополонених. Це 862 тисячі страчених людських життів. Понад 25 осіб з сіл Перв'ятич і Спасова були насильно вивезені на каторжні роботи в гітлерівську Німеччину.
Пройшли роки... І тепер у вітровійному сумі постає перед нами цей трагічний день тотального вандалізму, а у пам'яті людській утвердилися імена безвинно загиблих жертв гітлеризму.

М. БУЦКО,
доцент.
С. ДЕЩИЦЯ.
інженер.

Сокальська центральна районна бібліотека ім. В.Бобинського