багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати,
завітавши на сторінку
Бібіліотека для дітей
ДЕНЬ ВАНДАЛІЗМУ
Про розстріл невинних жителів сіл
Перв’ятич і Спасова
Ця стаття написана на основі спогаду очевидців сіл Перв'ятич і Спасова Петра
Івановича Віри, Петра Семеновича Троця та інших.
Віроломний напад фашистської Німеччини на СРСР припинив мирну працю населення.
22 червня 1941 року, в перший день війни, німецька армія зламала опір прикордонних
радянських військ і з містечка Тартакова наблизився до села Перв'ятичі німецький
загін. Та несподівано він був затриманий пострілами з тінистої липи — солдатом
Червоної Армії. Від пострілу загинув фашистський офіцер, а червоноармійця
убили німці.
Фашисти, ніби оскаженіли. Військовий загін увірвався в село Перв'ятичі і
вчинив кроваву розправу над мирним населенням. Загарбники розстрілювали переважно
чоловіків. Цього дня були убиті громадяни на присілку Мельники: Гнат Данилович
Іванчук, Василь Несторович Пасіка, Марія Антонівна Щудло, Левко Іванович
Мельник. На присілку Бляхарка загинули; Василь Мартинович Семенюк, Ганна
Яківна Семенюк, дружина Василя, була поранена і згодом померла, Петро Васильович
Семенюк, син Василя, Володимир Семенюк, син Василя, був поранений, лікувався
і нині працює шофером в колгоспі імені газети «Правда».
В історії села не було такого спрямованого геноциду, який здійснювали зайди-чужоземці.
В селі були убиті: Василь Степанович Дещаківський, Тимофій Сафатович Росаловський
(пригорнув до грудей малого сина). Німецький солдат убив батька і поранив
сина Богдана, який вилікувався і нині працює шофером в Червонограді, Андрій
Іванович Братко, Тома Гнатович Дінець, Юзек Касперович Важоха, Іван Павлович
Бузікевич (мешканець с. Спасова), Кароль Шмідт, коваль (взнавши, що загиблий
німецької національності, у вбивць знайшлося співчуття до нього), Василь
Іванович Мерко, Степан Володимирович Островський. Степан Михайлович Плетінка
(тримав на руках дочку Меланію. Куля фашиста прошила горло Степана і він
згодом помер), Семен Іванович Дещиця помер від поранення.
В селі Спасові були убиті: Ілько Левкович Кондратюк, житель села Спасова,
Сава Іванович Пішак й Іван Ковальчук — мешканці села Перв'ятич.
Командування карального загону надвечір зібрало усіх чоловіків с. Перв'ятич
віком від 16 років і замкнуло їх в церкві. У важкій, гнітючій тиші «довгою»
була червнева ніч для ув'язнених. Наступного дня, в понеділок рано живим
ланцюгом жінки і діти оточили церкву, наповнену приреченими.
Священик, парох с. Спасів і Перв'ятич К.Давидович в розмові з командиром
загону переконав, що замкнені в церкві громадяни непричетні до вбивства їхнього
офіцера. Після переговорів німецька сторона звільнила ув'язнених з церкви
заложників, з умовою, щоб всі вони розійшлися додому і через 15 хвилин з'явилися
з лопатами на ремонт дороги в напрямку від села до лісу.
У злочинних задумах командира дозрів зловісний план: після ремонту дороги
приречені громадяни повинні викопати яму, яка буде їхньою спільною могилою.
Однак під час ремонту дороги прибув зв'язковий від командування з міста Кристинополя
(нині Червоноград) і оголосив наказ про те, що постріл в німецьку колону
зробив солдат Червоної Армії. Стосовно до наказу інтерновані громадяни були
звільнені.
З гіркотою і болем в душі священик К. Давидович з скорбним реквіємом похоронив
жертви геноциду і в глибокому громадському траурі через кілька днів помер.
І так почався «новий порядок» в Європі для населення, яке опинилось під чорним
крилом фашистської окупації. Солдати фашистської армії з піднесеним настроєм
знищували населення в загарбаних територіях, обпалених вогнем.
Великої шкоди зазнав наш народ в роки Великої Вітчизняної війни. На тимчасово
окупованій гітлерівцями території Львівщини загинуло 680 тисяч мирних жителів,
182 тисячі військовополонених. Це 862 тисячі страчених людських життів. Понад
25 осіб з сіл Перв'ятич і Спасова були насильно вивезені на каторжні роботи
в гітлерівську Німеччину.
Пройшли роки... І тепер у вітровійному сумі постає перед нами цей трагічний
день тотального вандалізму, а у пам'яті людській утвердилися імена безвинно
загиблих жертв гітлеризму.